КОНЦЕПЦІЯ нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти - 25 Листопада 2011

КОНЦЕПЦІЯ нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Вступ
    Проект Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (далі – ДСЗСО) ґрунтується на чинному законодавстві України щодо загальної середньої освіти.
    Нова редакція ДСЗСО повинна враховувати результати впровадження першого варіанту стандарту, основні підходи, реалізовані у процесі підготовки нової редакції освітнього стандарту для початкової школи, а також досвід зарубіжних країн з формування змісту шкільної освіти. На відміну від чинного стандарту, який є фактично стандартом змісту загальної середньої освіти, нова його редакція має відповідати нормам Закону України "Про загальну середню освіту" і визначати не лише державні вимоги до освіченості учнів, але й зобов’язання держави щодо створення належних умов для їх досягнення.
     На думку експертів, педагогічної і наукової громадськості, до основних недоліків першого варіанту освітнього стандарту слід віднести:

відсутність єдиного підходу до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, різний формат таких характеристик і рівень деталізації;
перевантаженість навчальним змістом окремих освітніх галузей з огляду на передбачену Базовим навчальним планом кількість годин на їх вивчення, що спричинило надмірну кількість предметів, в тому числі й одногодинних;
недостатнє відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності;
нечіткість і неконкретність у багатьох випадках формулювань вимог до освітніх результатів, що унеможливлює їх адекватне вимірювання й оцінювання;
відсутність орієнтирів щодо стандартизації оцінювання цих результатів;нераціональний розподіл навчальних годин між інваріантним і варіативним освітніми компонентами, особливо в старшій школі, що, з одного боку, спричиняє перевантаженість школярів, а з іншого, – не дає змоги повноцінно реалізувати ідею особистісно орієнтованого навчання, зокрема забезпечити його профільну спрямованість;недостатня збалансованість питомої ваги гуманітарного, природничо-математичного і технологічного складників у змісті освіти.

        Зазначені недоліки мають бути усунені в новій редакції освітнього стандарту.
Загальні положення
       В умовах демократизації і розвитку громадянського суспільства, утвердження національної свідомості, інформатизації і глобалізації світу одним з основних завдань сучасної освіти є формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя, глибоко морального, компетентного, креативно ініціативного, патріотично налаштованого громадянина України.
    Відповідно до проголошених ООН глобальних Цілей Розвитку Тисячоліття пріоритетними освітніми завданнями найближчого десятиліття для України мають стати:

забезпечення якісної загальної середньої освіти з урахуванням освітніх потреб і здібностей кожної людини;
розбудова суспільства знань на основі формування потреби і здатності вчитися впродовж життя;
прилучення до національних цінностей українського народу як інтегрованого надбання багатовікових культур усіх етносів, що населяють Україну, основи громадянської єдності і національного згуртування;
формування функціональної освіченості учнів, життєствердного образу світу, здатності до багатогранного інтелектуального і духовного самовираження, стимулювання ініціативності і підприємливості;
надання пріоритетності особистісному розвитку, виявленню і підтримці різних видів обдарованості особистості.

   Вихідною у розробленні оновленого варіанту освітнього стандарту має стати соціально-педагогічна модель випускника загальноосвітньої школи, яка відображає кінцеву мету загальної середньої освіти. В її основу, враховуючи тенденції розвитку освітніх процесів у розвинених країнах світу, слід покласти систему цінностей освіти і компетентностей, які визначають здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії. Адже характеристика сучасної освіченої людини не обмежується здобутими знаннями і сформованими вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками її освіченості є переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі.
      Досягти такого освітнього результату можна на основі формування ключових і предметних (галузевих) компетентностей. Згідно з міжнародними домовленостями до ключових віднесено: уміння вчитися; спілкування державною, рідною та іноземними мовами; математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки; інформатична; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька. Ураховуючи актуальність для успішного розвитку нашої держави проблеми здоров’я нації, до переліку зазначених ключових компетентностей слід додати ще одну – здоров’яформувальну. Усі вони мають комплексний характер і формуються на міжпредметній основі засобами кожної освітньої галузі. Їх структура і загальна стратегія формування мають бути розкриті у загальній частині стандарту з наступною конкретизацією у характеристиці кожної освітньої галузі.
       Предметні (галузеві) компетентності відображають більш специфічні здатності учня ефективно діяти і виявляти бажання це робити, які стосуються змістової сфери конкретної освітньої галузі чи предмета. Зазначені компетентності описуються в термінах: знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення і оцінює. Сутність кожної з них і передбачуваний стандартом рівень сформованості докладно розкривається у вимогах до навчальних досягнень учнів.
     Перегляд змісту освіти має здійснюватися передусім із урахуванням його необхідності й достатності для формування відповідних компетентностей з попереднім критичним аналізом і уточненням їх переліку (особливо предметних компетентностей), ураховуючи, що школа здійснює загальноосвітню, а не спеціальну підготовку учнів.
    Іншим істотним фактором, який зумовлює необхідність коригування змісту освітніх галузей, є забезпечення можливостей для повноцінного здійснення профільного навчання в старшій школі, на заключному ступені здобуття загальної середньої освіти. Попередній досвід організації профільного навчання засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що, з одного боку, веде до навчального перевантаження школярів, а з іншого, не дає змоги ефективно задовольнити їхні освітні потреби, пов’язані з подальшими життєвими планами. Тому стандарт має унормувати співвідношення між навчальними годинами, обов’язковими для вивчення, та тими, що зможуть обирати учні старшої школи, встановивши його орієнтовно у відношенні 50 на 50 відсотків.
       Це вимагає внесення відповідних змін до змісту інваріантного освітнього компонента. При цьому слід виходити передусім з того, що він має носити загальноосвітню, загальнокультурну, світоглядну спрямованість. Для нього характерним є високий ступінь узагальненості на рівні ідей, методів, закономірностей, підходів, принципів. Однією з пріоритетних його функцій має стати розвиток саме ключових компетентностей як необхідної основи успішної життєдіяльності індивіда в сучасному світі. Зміст освітніх галузей на цьому етапі здебільшого реалізується цілісно, без подрібнень на численні навчальні предмети і курси. Інваріантний освітній компонент є обов’язковим для реалізації у будь-якому навчальному закладі, що надає повну загальну середню освіту.
       Варіативний освітній компонент у старшій школі слугує для забезпечення відповідного освітнього вибору учня, що зумовлений його здібностями, нахилами, пізнавальними інтересами і навчальними можливостями та орієнтований на майбутню професію. Він передбачає ґрунтовне опанування значно ширшого і глибшого у порівнянні з передбаченим інваріантним компонентом змісту складових однієї-двох освітніх галузей, а також факультативне вивчення окремих курсів, пов’язаних зі змістом інших галузей. За бажанням учнів та за наявності необхідної навчально-матеріальної бази варіативний освітній компонент може бути спрямований також на здійснення початкової професійної підготовки школярів та здобуття ними певних професій. Змістове наповнення варіативного освітнього компонента формується школою на основі державних програм відповідних навчальних предметів і курсів, затверджених МОНМС України.
      Отже, навчання в старшій школі здійснюється на двох рівнях. Більшість освітніх галузей вивчається на рівні обов’язкових для всіх вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, які визначає стандарт. Окремі галузі або їх складники (навчальні предмети), що є провідними для обраного профілю,– на профільному рівні, за відповідними навчальними програмами, затвердженими МОНМС України.
       Освітні потреби старшокласників з профільного навчання забезпечуються раціональною мережею навчальних закладів різного типу: однопрофільними і багатопрофільними ліцеями, гімназіями, загальноосвітніми школами, які здатні повноцінно реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічними навчальними закладами, технікумами та ін.
    Зазначений характер змін у змісті освіти старшокласників зумовлює перегляд освітнього стандарту для основної школи щодо уточнення мети і завдань галузей, їх змісту, забезпечення завершення реалізації окремих змістових ліній на цьому ступені навчання тощо. Крім того, в основній школі має бути розширено обсяг варіативної складової навчального плану, зокрема, для здійснення допрофільної підготовки учнів.
        Структуру Державного стандарту загальної середньої освіти складають:

загальна частина (загальні положення);
базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів;
загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти;
державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.

     До стандарту також можуть бути включені вимоги до структури і змісту навчальних програм; умови реалізації вимог освітнього стандарту.
     У загальній частині коротко розкриваються суть і функції державного освітнього стандарту, коментуються його особливості щодо структурування змісту за рівнями освіти, позначається цільова спрямованість освіти, зумовлена особистісно орієнтованим, компетентнісним і діяльнісним підходами, характеризуються ключові компетентності і загальні підходи до їх формування.
       У розділі Базовий навчальний план розкриваються його нормативні функції, подається розподіл навчального часу між інваріантним (за освітніми галузями) і варіативним компонентами, характеризуються особливості реалізації варіативного компонента в основній і старшій школі, зазначається гранично допустиме навчальне навантаження на учня відповідно до санітарно-гігієнічних норм, затверджених МОЗ України.
     Матеріал розділу Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів структурується за сімома освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; культура і мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура.
        Опис освітніх галузей здійснюється послідовно за ступенями школи – основна школа і старша школа. Характеристика галузі містить: формулювання загальної освітньої мети галузі, її функцій у системі загальноосвітньої підготовки школярів, розкриття її внеску у формування ключових компетентностей; завдання галузі (у розрізі кожного рівня освіти), компоненти галузі, її змістові лінії, характеристику освітнього змісту і державних вимог до освітніх результатів учнів стосовно кожної змістової лінії. Одним з визначальних принципів побудови змісту загальної середньої освіти є українознавче спрямування усіх освітніх галузей. Опис змісту освітніх галузей подається укрупнено, без зайвої деталізації, яка є прерогативою навчальних програм. Вимоги ж до освітніх результатів, сформульовані в термінах предметних компетентностей (знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення й оцінює), навпаки, подаються з достатньою деталізацією і вичерпністю. Вони мають слугувати чітким орієнтиром для укладачів відповідних навчальних програм щодо обсягу і рівня навчального змісту, який слід представити в програмах, а також для розробників норм визначення й оцінювання навчальних досягнень школярів.
    У стандарті не вказуються навчальні предмети, які реалізують освітню галузь. Натомість стандарт утверджує можливість різноваріантної реалізації освітніх галузей у різних системах навчальних предметів, інтегрованих курсів, програми яких укладаються і затверджуються в установленому порядку.
      У розділі Вимоги до структури і змісту навчальних програм розкривається сутність навчальної програми як нормативного документу, що конкретизує для кожного класу визначені стандартом результати навчання стосовно освітньої галузі або її складника, деталізує відповідний навчальний зміст, засобами якого ці результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення й оцінювання передбачених освітніх результатів. Стандарт визначає вимоги до структури і змісту навчальних програм, а також процедуру їх створення і затвердження.
      Розділ Умови реалізації вимог освітнього стандарту містить перелік основних вимог щодо фінансово-економічного, матеріально-технічного, навчально-методичного, інформаційного, кадрового забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях та на рівні загальноосвітнього навчального закладу.
Прикінцеві положення
     Запровадження нової редакції Державного стандарту загальної середньої освіти може здійснюватися в часі за двома варіантами:

послідовно, як було з нині діючим стандартом, тобто перехід на новий зміст базової освіти (основна школа) відбувається після завершення першого циклу навчання в початковій школі (орієнтовно 2016 рік);
старша школа переходить на новий зміст освіти по завершенні його реалізації в основній школі (2021 рік);
асинхронно, тобто перехід на новий зміст відбувається по мірі створення належних умов (наявність навчальних програм і підручників, перепідготовка вчителів).

Другий варіант можливий за умови несуттєвого переструктурування змісту навчання в початковій та основній школі.